СОЦІАЛЬНА-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА УЧАСНИКАМ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ У СИСТЕМІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ

PDF на сайті видавництва: http://perspectives.pp.ua/index.php/np/article/view/23264/23232

ISSN (print) 2708-7530

Наукові перспективи № 4(58) 2025

УДК: 159.947. 616.89-008.441.3 https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-4(58)-1690-1707 Омельченко Андрій Юрійович аспірант кафедри психології, Українськийдержавний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ, тел.: (050) 357-93-75, https://orcid.org/0009-0006-4155-4052

СОЦІАЛЬНА-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА УЧАСНИКАМ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ У СИСТЕМІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ

Анотація. Війна є однією з найбільш стресогенних подій у житті людини, що може залишити глибокий відбиток на психічному стані ветеранів бойових дій. Соціально-психологічна адаптація ветеранів є складним процесом, який вимагає комплексного підходу, спрямованого не лише на подолання фізичних та психологічних наслідків військового конфлікту, а й на сприяння повноцінній інтеграції в суспільство. В українському контексті, з огляду на триваючу російсько-українську війну, проблема соціальнопсихологічної реабілітації набуває особливого значення.

Стаття розглядає основні виклики та проблеми, що стоять перед сучасною системою реабілітації ветеранів, зокрема поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР), труднощі соціальної інтеграції, проблеми з працевлаштуванням, фізичну реабілітацію та психологічну адаптацію військових до мирного життя. У дослідженні акцентується на законодавчих аспектах державної політики підтримки ветеранів, зокрема розглянуто Закон України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ініціативи Міністерства у справах ветеранів України.

Стаття також розглядає досвід інших країн, таких як США та Ізраїль, що мають значний досвід у сфері соціальної реабілітації військовослужбовців. Аналізується ефективність програм підтримки та можливості адаптації найкращих світових практик до українських реалій. У ході дослідження виявлено ключові проблеми, які перешкоджають ефективному впровадженню програм реабілітації: нестача фінансування, дефіцит кваліфікованих психологів та соціальних працівників, а також слабка міжвідомча координація.

На основі проведеного аналізу у статті запропоновано такі шляхи вдосконалення системи реабілітації: розвиток комплексних програм медичної, психологічної та соціальної підтримки; розширення доступу до послуг у регіонах шляхом створення мережі реабілітаційних центрів та мобільних груп психологів; впровадження та удосконалення методики помічника ветерана; використання сучасних психотерапевтичних підходів (когнітивно-поведінкової терапії, арт-терапії, тренінгів зі стрес-менеджменту) для покращення якості реабілітації.

Дослідження підкреслює важливість створення сприятливого соціального середовища для ветеранів та їхніх родин. Особливу увагу приділено адаптації до цивільного життя через механізми соціальної інтеграції, професійної перепідготовки та залучення сімей до реабілітаційного процесу. Результати дослідження можуть бути використані для розробки державних програм, ініціатив громадських організацій, а також у процесі підготовки фахівців соціальної сфери

Ключові слова: ветерани бойових дій, соціально-психологічна реабілітація, ПТСР, психологічна допомога, адаптація, реабілітаційні програми. соціальна інтеграція, військові конфлікти, психологічна підтримка

Omelchenko Andrii Yuriyovych PhD student at the Department of Psychology, Ukrainian State University named after M.P. Drahomanov, Kyiv, tel.: (050) 357-93-75, https://orcid.org/0009-0006-4155-4052

SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL ASSISTANCE TO PARTICIPANTSOF ARMED CONFLICTS IN THE SYSTEM OF PSYCHOLOGICALCONCEPTS

Abstract. War is one of the most stress-inducing events in a person’s life, leaving a profound impact on the mental state of combat veterans. The social and psychological adaptation of veterans is a complex process requiring a comprehensive approach aimed not only at overcoming the physical and psychological consequences of military conflict but also at facilitating their full integration into society. In the Ukrainian context, given the ongoing RussianUkrainian war, the issue of social and psychological rehabilitation has gained particular significance.

This article examines the key challenges and problems faced by the modern rehabilitation system for veterans, particularly the prevalence of post-traumatic stress disorder (PTSD), difficulties in social integration, employment issues, physical rehabilitation, and psychological adaptation to civilian life. The study focuses on the legislative aspects of state policies supporting veterans, including the Law of Ukraine " On the Status of War Veterans, Guarantees of Their Social Protection" and initiatives of the Ministry of Veterans Affairs of Ukraine.

The article also explores the experience of other countries, such as the United States and Israel, which have extensive expertise in the social rehabilitation of military personnel. The effectiveness of support programs is analyzed, along with the possibilities of adapting best global practices to Ukrainian realities. The research identifies key obstacles to the effective implementation of rehabilitation programs, including lack of funding, a shortage of qualified psychologists and social workers, and weak interdepartmental coordination.

Based on the conducted analysis, the article proposes several ways to improve the rehabilitation system: the development of comprehensive medical, psychological, and social support programs; expansion of access to services in regions through the establishment of rehabilitation centers and mobile psychologist teams; implementation and enhancement of the veteran assistant methodology; and the use of modern psychotherapeutic approaches (cognitive-behavioral therapy, art therapy, stress management training) to improve rehabilitation quality.

The study highlights the importance of creating a supportive social environment for veterans and their families. Particular attention is given to adaptation to civilian life through mechanisms of social integration, professional retraining, and family involvement in the rehabilitation process. The research findings can be used for developing government programs, civil society initiatives, and training specialists in the social sector.

Keywords: combat veterans, social and psychological rehabilitation, PTSD, psychological assistance, adaptation, rehabilitation programs, social integration, military conflicts, psychological support.

Постановка проблеми. Російсько-українська війна, яка триває з 2014 року, значно збільшила кількість ветеранів, які потребують комплексної реабілітації. Однак існуюча система надання допомоги часто є фрагментарною, що ускладнює ефективну адаптацію військовослужбовців до мирного життя. Особливої уваги потребує психологічна підтримка ветеранів, які страждають від ПТСР та інших психоемоційних розладів, а також питання соціальної та економічної інтеграції цієї категорії громадян у суспільство. Необхідно забезпечити міжвідомчу координацію зусиль, спрощення бюрократичних процедур та ефективне впровадження передового міжнародного досвіду реабілітації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність теми підтверджується значною кількістю досліджень у сфері соціально-психологічної реабілітації ветеранів бойових дій. Сучасна наука приділяє значну увагу проблемі психологічних травм, спричинених війною, та їх впливу на особистість військовослужбовців. Дослідження Б. Михайлова В. Чугунова, В. Курило, та С. Саржевського [8], присвячені вивченню посттравматичного стресового розладу (ПТСР), його основним симптомам та механізмам подолання. Особлива увага приділена використанню когнітивно-поведінкової терапії та EMDR для корекції психічних розладів у ветеранів.

Дослідження Т. Палієнко та Т. Семигіної аналізує психосоціальну підтримку ветеранів та їхніх родин [10]. Автори розглядають багаторівневий підхід, що включає індивідуальні консультації, групові програми реабілітації, підтримку родин та економічну реінтеграцію ветеранів у суспільство. Праця О. Борисової розглядає концепцію психореабілітації другого рівня, яка акцентує на міждисциплінарному підході та необхідності врахування гендерних аспектів реабілітації військових [1].

Значна частина сучасних досліджень зосереджена на аналізі та імплементації міжнародного досвіду в українську систему реабілітації ветеранів. У роботах О. Гриба і П. Сівчука розглянуто державні програми підтримки ветеранів, зокрема, в контексті психологічної реабілітації та соціальної інтеграції [3]. Автори наголошують на необхідності адаптації зарубіжного досвіду, таких країн як США, Канада, Ізраїль, до умов України.

Вітчизняні науковці також приділяють увагу місцевим підходам до соціально-психологічної підтримки ветеранів. У методичних рекомендаціях Міністерства у справах ветеранів акцентується на ролі помічників ветерана, які мають допомагати військовослужбовцям адаптуватися до мирного життя. Рекомендовані заходи включають психологічне консультування, групові зустрічі, тренінги з адаптації та навчання спеціалістів у цій сфері.

Важливий внесок у дослідження соціально-психологічної реабілітації ветеранів зробив В. Осьодло, який розробив рекомендації для військовослужбовців та членів їхніх родин щодо подолання психічних навантажень [2]. Його праці висвітлюють такі аспекти, як визнання проблеми ПТСР, важливість сімейної підтримки, значення здорового способу життя та роль професійної психологічної допомоги. Автор наголошує на необхідності розвитку соціальних зв’язків ветеранів як ключового фактору їхньої інтеграції в суспільство.

Б. Лазоренко у своїй навчальній програмі з соціально-психологічного супроводу ветеранів акцентує увагу на необхідності структурованого підходу до їхньої реабілітації [6]. Автор розглядає важливість комплексного соціального супроводу, що включає адаптацію до мирного життя, емоційну підтримку, роботу з сім’єю та сприяння зайнятості ветеранів. Праця містить методичні рекомендації щодо організації психологічної допомоги, зокрема застосування групових форм роботи, психоосвітніх програм та технік активного слухання й емпатії.

Загалом, дослідження підтверджують необхідність комплексного підходу до реабілітації, що включає не лише психологічну допомогу, але й сприяння професійній адаптації, економічному благополуччю та соціальній інтеграції ветеранів у громаду.

Загалом, дослідження підтверджують необхідність комплексного підходу до реабілітації, що включає не лише психологічну допомогу, але й сприяння професійній адаптації, економічному благополуччю та соціальній інтеграції ветеранів у громаду.

Метою статті є виявлення основних викликів у сфері соціально-психологічної реабілітації ветеранів війни в Україні, оцінка ефективності державних та регіональних програм підтримки, а також розробка рекомендацій щодо їх удосконалення. Окрема увага приділяється адаптації кращих міжнародних практик, які можуть бути використані для оптимізації національної політики у цій сфері.

Виклад основного матеріалу. Війна має різноманітний і часто руйнівний вплив на психіку, особистість та поведінку військовослужбовців. Для деяких учасників вона стає «моментом істини», центральною подією життя або навіть способом осмислення власного призначення на Землі. Проте здебільшого війна виконує руйнівну, а не творчо-конструктивну функцію. Людина виявляється надзвичайно вразливою перед потужними стресфакторами, що супроводжують бойові дії, такими як постійна небезпека, загибель товаришів, отримання поранень, інвалідність, участь у насильницьких актах, знищення супротивника, непередбачуваність та раптовість змін ситуації, висока відповідальність, фізичний і психологічний біль тощо.

Ця ситуація підкреслює необхідність системного підходу до реабілітації ветеранів, який повинен включати не лише медичну, а й психологічну та соціальну підтримку. Особливо важливо враховувати індивідуальні потреби ветеранів, зокрема тих, хто зазнав важких травм чи інвалідності, для забезпечення їхньої максимальної інтеграції в суспільство.

Ситуація воєнного стану в Україні не є винятком, тому проблема надання соціально-психологічної допомоги інвалідам та ветеранам бойових дій є актуальною.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» набув особливого значення в контексті російсько-української війни, яка триває з 2014 року. Він став основою для підтримки чисельної групи учасників бойових дій, які захищають незалежність і територіальну цілісність України, а також для осіб, які постраждали через бойові дії [4].

У ході російсько-української війни кількість ветеранів значно зросла. Закон був адаптований для забезпечення прав військовослужбовців Збройних сил України, Національної гвардії, добровольчих формувань, працівників ДСНС та інших структур, які брали участь у бойових діях. Він охоплює не лише військових, але й цивільних осіб, які постраждали через війну.

Для ветеранів російсько-української війни закон гарантує такі ключові пільги:

- медична реабілітація - враховуючи масштаби поранень і травм, отриманих у війні, держава зобов’язана забезпечувати ветеранів доступом до медичних закладів, реабілітаційних центрів та санаторно-курортного лікування;

- психологічна допомога - у контексті війни зросла потреба в психологічній підтримці ветеранів через поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Закон включає положення про створення програм психологічної реабілітації;

- матеріальна підтримка - передбачені виплати, знижки на житловокомунальні послуги, компенсації за оренду житла тощо.

Закон акцентує на необхідності сприяти поверненню ветеранів до мирного життя. Учасники бойових дій мають право на професійну адаптацію, працевлаштування та освітню підтримку. В умовах війни особливу увагу приділено створенню нових робочих місць та програм перепідготовки ветеранів.

Оскільки війна спричинила значну кількість загиблих, Закон захищає родини полеглих військовослужбовців, надаючи їм пільги та соціальну допомогу. Зокрема, це стосується отримання компенсацій, допомоги в житлових питаннях, а також підтримки дітей загиблих.

У контексті російсько-української війни Україна інтегрує досвід інших країн, таких як США чи Ізраїль, у створення комплексних програм реабілітації та соціальної інтеграції ветеранів. Закон поступово адаптується до нових викликів, забезпечуючи кращий захист для військових та їхніх родин.

Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є основою для підтримки захисників України та постраждалих унаслідок війни. Однак у контексті масштабності російсько-українського конфлікту виникає необхідність удосконалення його положень та ефективнішого виконання. Впровадження довгострокових програм реабілітації, посилення соціального забезпечення та зниження бюрократичних бар’єрів є ключовими завданнями для покращення реалізації закону.

Міністерство у справах ветеранів України запустило програму «Безоплатна психологічна допомога», яка покликана підтримати ветеранів та їхні родини у подоланні наслідків бойових дій. Ця ініціатива є важливим кроком у забезпеченні доступу до якісної психологічної підтримки для тих, хто захищав нашу країну [9].

Програма створена для того, щоб кожен ветеран міг отримати допомогу професійного психолога чи психотерапевта безкоштовно. Особливу увагу приділяють роботі з такими проблемами, як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, тривожність та інші психологічні стани, які можуть заважати повноцінному життю.

Консультації проводяться як очно, так і онлайн, що робить допомогу доступною для ветеранів з будь-якого куточка країни. Кожен випадок розглядається індивідуально, а методи терапії підбираються залежно від потреб і стану людини. Для роботи використовуються сучасні підходи, такі як когнітивно-поведінкова терапія, арт-терапія та тренінги зі стрес-менеджменту.

Програма також підтримує родини ветеранів. Часто близькі люди стикаються зі стресом та труднощами у побудові нових стосунків після повернення ветерана з війни. Психологи допомагають родинам краще розуміти потреби один одного, що сприяє збереженню гармонії в сім’ї.

Особливо важливо, що програма забезпечує швидкий і легкий доступ до допомоги. Завдяки онлайн-платформам і мобільним додаткам ветерани можуть звернутися за підтримкою у зручний для них час, без зайвих зусиль.

Ця ініціатива Міністерства є надзвичайно важливою. Вона дає можливість ветеранам знайти спокій, відновити впевненість у собі та знову повернутися до активного життя. Для їхніх родин це шанс налагодити стосунки й побудувати нове, гармонійне майбутнє разом.

Програма «Безоплатна психологічна допомога» стала надійною опорою для тих, хто потребує психологічного відновлення після пережитих труднощів. Міністерство у справах ветеранів України активно впроваджує програми психологічної допомоги для ветеранів, їхніх родин і всіх, хто постраждав від наслідків бойових дій. Ці ініціативи створені для того, щоб допомогти людям подолати труднощі, відновити психічне здоров’я та повернутися до звичного життя.

Одним із ключових напрямків є надання безкоштовних консультацій з психологами. Ветерани можуть звертатися за індивідуальною чи груповою підтримкою, де досвідчені спеціалісти допомагають справлятися зі стресом, тривожністю, депресією чи посттравматичним стресовим розладом. Це важливий крок до відновлення душевного спокою.

Міністерство також подбало про те, щоб доступ до допомоги був максимально зручним. Працюють реабілітаційні центри, мобільні групи психологів і навіть онлайн-платформи, які дозволяють отримати консультацію з будь-якого куточка країни. Особливо це важливо для тих, хто живе у віддалених регіонах.

Програма охоплює і родини ветеранів. Близькі часто стикаються зі своїми переживаннями, пов’язаними з війною, і потребують підтримки, щоб краще розуміти ветеранів та допомагати їм адаптуватися до мирного життя. Консультації для сімей сприяють збереженню гармонії та створенню здорових стосунків.

Для досягнення найкращих результатів використовуються сучасні підходи, такі як когнітивно-поведінкова терапія, арт-терапія та тренінги зі стрес-менеджменту. Це дозволяє знайти індивідуальний підхід до кожної людини і вирішити її унікальні проблеми.

Ця програма показує, наскільки важливо піклуватися не лише про фізичне здоров’я, але й про емоційний стан ветеранів та їхніх близьких.

Завдяки цій ініціативі Міністерство створює умови для того, щоб люди могли не просто жити далі, а знаходити впевненість у собі та знову відчувати себе повноцінною частиною суспільства.

Програма психологічної допомоги Міністерства у справах ветеранів стала справжньою підтримкою для тих, хто потребує уваги, розуміння та професійної допомоги. Вона допомагає ветеранам і їхнім родинам рухатися вперед і долати виклики, які принесла війна.

Важливим кроком у покращенні соціально-психологічної допомоги для ветеранів є Методичні рекомендації, затверджені Міністерством у справах ветеранів. У документі докладно розповідається про те, як можна ефективно організувати підтримку ветеранів на рівні громад та забезпечити їх успішну адаптацію до цивільного життя [7].

Основна ідея рекомендацій полягає у впровадженні інституту помічника ветерана. Ця людина стане ключовим посередником між ветераном та надавачами послуг, допомагаючи розв’язувати проблеми, які виникають після повернення до цивільного життя. Помічники працюватимуть безпосередньо з ветеранами, визначаючи їхні потреби та забезпечуючи доступ до необхідної підтримки.

Особлива увага приділяється оцінці потреб ветеранів. Це передбачає проведення індивідуальних розмов та аналіз запитів, що дозволить адаптувати допомогу відповідно до конкретної ситуації кожної людини. До того ж, велике значення надається співпраці з ветеранськими організаціями, адже вони часто краще розуміють виклики, з якими стикаються ветерани.

У документі підкреслюється важливість місцевих програм реінтеграції. Розвиток таких програм допоможе надати ветеранам підтримку там, де вони живуть, враховуючи ресурси та можливості конкретного регіону. Також наголошується на необхідності психологічної допомоги. Йдеться про навчання фахівців, інтеграцію таких послуг у наявні медичні й соціальні структури, а також про залучення родини ветерана до процесу реабілітації.

Питання фізичного здоров’я теж не залишилося без уваги. У документі йдеться про важливість надання медичної допомоги, програм фізичної реабілітації, а також створення умов для підтримки фізичного стану ветеранів. Не менш значущим є сприяння їхній зайнятості та освіті. Пропонується допомагати ветеранам у професійній адаптації, пошуку роботи та отриманні нових знань, що є важливими складовими їхньої інтеграції в суспільство.

У підсумку, ці рекомендації пропонують комплексний підхід до допомоги ветеранам, акцентуючи на важливості індивідуального підходу, залучення громади та тісної співпраці між різними організаціями. Такий підхід допоможе створити більш комфортні умови для повернення ветеранів до цивільного життя.

Не залишаються осторонь від проблем соціально-психологічної допомоги учасникам бойових дій і місцеві органи влади. Так, Івано-Франківська обласна державна адміністрація впровадила програму психологічної допомоги для ветеранів і їхніх родин, яка має на меті підтримати тих, хто пережив виклики війни, і допомогти їм повернутися до нормального життя. Ця ініціатива важлива не лише для самих ветеранів, а й для їхніх сімей, адже війна залишає глибокий слід у житті кожного [5].

Програма передбачає індивідуальні консультації з досвідченими психологами. Це можливість для ветеранів поговорити про свої переживання, розібратися з емоціями та знайти способи впоратися з посттравматичним стресовим розладом чи іншими психологічними труднощами. Такі консультації особливо цінні для тих, хто стикається з викликами адаптації до мирного життя.

Групові заняття стали ще одним важливим елементом програми. Учасники мають змогу поспілкуватися з іншими ветеранами, які розуміють їхній досвід. У групах створюється атмосфера підтримки й довіри, що полегшує соціальну інтеграцію та сприяє розвитку комунікативних навичок.

Програма також спрямована на допомогу сім’ям ветеранів. Родичам надається психологічна підтримка, яка допомагає краще зрозуміти їхніх близьких і створити комфортне середовище вдома. Це важливо не лише для підтримки ветерана, а й для збереження гармонії в родинних стосунках.

Особливу увагу в програмі приділяють подоланню посттравматичного стресового розладу. Використовуються сучасні методи психотерапії, такі як арт-терапія, когнітивно-поведінкова терапія, а також техніки релаксації. Учасники навчаються управляти своїми емоціями, справлятися зі стресом і тривогою.

Крім цього, ветерани й члени їхніх сімей мають можливість навчитися технікам самодопомоги. Тренінги з управління стресом допомагають розвивати особистісну стійкість і справлятися з повсякденними труднощами.

Ця програма – це більше, ніж просто психологічна допомога. Вона дає ветеранам змогу повернути собі впевненість і почуття власної гідності, а їхнім родинам – підтримку, яка так потрібна для гармонійного співіснування. ІваноФранківська область демонструє, як можна створити дієву систему реабілітації, яка відповідає на виклики часу й потреби людей, які боролися за нашу країну.

Дослідження з реабілітації ветеранів війни, виконані вітчизняними авторами, почали активно публікуватися лише на початку так званої АТО/ООС., розгляд проблеми соціально-психологічної реабілітації ветеранів бойових дій у вітчизняній науці мали фрагментарний характер.

Методичні рекомендації щодо організації роботи помічників ветерана в громаді та взаємодії з заінтересованими суб’єктами розглядають соціально-

психологічну допомогу як важливий компонент підтримки ветеранів у процесі їх адаптації до мирного життя. Робота має практичний характер і спрямована на спеціалістів соціальної сфери, які займаються реабілітацією військовослужбовців [7].

Наведемо основні ідеї та підходи методичних рекомендацій:

1. Компоненти соціально-психологічної допомоги - автори виділяють ключові напрями соціальної роботи з ветеранами, зокрема:

- Психологічна реабілітація - подолання посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та емоційних проблем.

- Соціальна підтримка - допомога у відновленні соціальних зв’язків, адаптації у громадах.

- Економічна реінтеграція - працевлаштування, професійна перепідготовка, сприяння у підприємницькій діяльності.

2. Методичні рекомендації:

У книзі пропонуються конкретні методики соціально-психологічної допомоги, зокрема:

- Індивідуальні консультації для ветеранів і членів їхніх родин.

- Проведення груп підтримки та психотерапевтичних сеансів.

- Організація тренінгів з адаптації до мирного життя та управління стресом.

3. Міждисциплінарний підхід:

Автори наголошують на важливості залучення до роботи з ветеранами різних спеціалістів — психологів, соціальних працівників, юристів, лікарів. Співпраця цих фахівців сприяє забезпеченню комплексної підтримки ветеранів.

4. Роль громадських організацій та волонтерів:

У книзі висвітлюється роль неурядових організацій, які активно працюють у сфері реабілітації ветеранів. Автори рекомендують сприяти їх співпраці з державними установами для створення єдиної системи допомоги.

Автори пропонують декілька специфічних форм допомоги, які враховують потреби ветеранів:

- робота з емоційним вигорянням - застосування арт-терапії, музикотерапії та інших креативних методик.

- соціалізація через освітні програми - організація курсів з навчання нових професій чи поглиблення знань.

- мотиваційна підтримка - заходи для підвищення самооцінки ветеранів і стимулювання їх до активної участі у громадському житті [7].

Аналіз праці Б. Михайлова, В. Чугунова, В. Курило, С. Саржевського «Посттравматичні стресові розлади» дозволяє оцінити її внесок у вивчення ПТСР як комплексного явища та розробку стратегій корекції, особливо у контексті ветеранів бойових дій.

У книзі представлено глибокий аналіз посттравматичного стресового розладу (ПТСР) як психологічного, фізіологічного та соціального феномену. Автори розглядають основні характеристики ПТСР, включаючи:

- симптоматику - постійні спогади про травматичну подію (флешбеки), порушення сну, емоційна відчуженість, підвищена тривожність та дратівливість;

- фактори ризику – автори вказують на біологічні, психологічні та соціальні чинники, які впливають на розвиток розладу;

- механізми виникнення - особлива увага приділяється нейрофізіологічним аспектам, зокрема дисфункції гіпокампу та амігдали, що впливають на реакцію страху та пам’ять [8].

Автори описують ключові поняття та категорії соціально-психологічної допомоги ветеранам:

- травма - у праці травма визначається як базовий тригер розвитку ПТСР. Автор описує її фізіологічні та психологічні наслідки, зокрема вплив на нервову систему;

- реакція на стрес – автори вказують на важливість розмежування нормальних адаптаційних реакцій від патологічних проявів ПТСР;

- емоційна регуляція - значна увага приділяється здатності регулювати емоції, яка порушується внаслідок ПТСР;

- ресоціалізація - розглядається як ключовий етап реабілітації осіб із ПТСР [8].

Вчені представляють практичні техніки для роботи з ПТСР, зокрема:

- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – автори вказують на її ефективність у зміні мисленнєвих та поведінкових схем, пов'язаних із травматичним досвідом;

- методика десенсибілізації та репроцесінгу за допомогою рухів очей (EMDR) - описана як одна з сучасних технік для зменшення емоційного впливу травматичних спогадів;

- фармакотерапія - зазначається застосування антидепресантів, анксіолітиків та інших медикаментів для зменшення симптомів;

- групова терапія – автор вважає її корисною для створення підтримуючого середовища та обміну досвідом.

Соціально-психологічний аспект праці полягає в тому, що автор наголошує на важливості комплексного підходу до корекції, що включає підтримку родини, соціальне середовище та мультидисциплінарну взаємодію (психологів, психіатрів, соціальних працівників).

Матеріали «Робота з травмами війни. Український досвід» за редакцією Л. Найдьонової, О. Вознесенської, В. Савінова є надзвичайно важливим джерелом для розуміння того, як ефективно надавати допомогу людям, які пережили бойові дії. Автори аналізують, як кризові ситуації впливають на ветеранів, і пропонує практичні підходи до їх підтримки. У матеріалах докладно описано, що таке криза і як вона проявляється у ветеранів: це може бути відчуття ізоляції, дезорганізації чи навіть емоційного відчаю. Ці реакції, як пояснюють автори, є природними, але вимагають особливої уваги [11].

Одним із центральних понять, яке обговорюється у матеріалах, є психологічна резилієнтність — здатність людини відновлюватися після складних життєвих випробувань. Автор наголошує, що ця здатність відіграє ключову роль у подоланні криз. Крім того, автори описують, як емоційна підтримка допомагає ветеранам знижувати напруження, а спеціальні психотерапевтичні техніки сприяють стабілізації їхнього емоційного стану.

Окрему увагу приділено практичним методам. Наприклад, автори рекомендують використовувати індивідуальне консультування для роботи з внутрішніми переживаннями ветеранів, а групові інтервенції — для створення відчуття підтримки та розуміння. Цікавими є також психоосвітні програми, які дозволяють ветеранам краще усвідомити природу своїх переживань. Також зазначається, що важливу роль у відновленні відіграють техніки стабілізації, такі як дихальні вправи та методи релаксації.

Ще один значущий аспект, який обговорюється в матеріалах — це залучення родини ветерана до процесу відновлення. Автор пояснює, що підтримка близьких людей є важливою складовою реабілітації, адже сім’я часто стає тим осередком, де ветерани можуть знайти розуміння і підтримку.

Наукові розробки в цій галузі потребують подальшого вдосконалення, зокрема шляхом впровадження сучасних емпіричних методів, які здатні забезпечити більш високий рівень практичного супроводу реабілітаційного процесу. Індивідуально-особистісні характеристики учасників бойових дій вивчалися переважно локально, без системного аналізу. Крім того, фактори, що визначають ефективність соціально-психологічної реабілітації ветеранів, досі не досліджувалися комплексно [11].

Книга Б. Лазоренка " Як здійснювати соціально-психологічний супровід ветеранів: навчальна програма" є практичним посібником, який пропонує структурований підхід до організації допомоги ветеранам. Це видання розроблене як навчальна програма, що спрямована на підготовку фахівців, які працюють у сфері соціально-психологічної підтримки. У книзі розглядаються як теоретичні, так і практичні аспекти роботи з ветеранами, що робить її особливо цінною для викладачів, психологів, соціальних працівників та інших спеціалістів [6].

Автор акцентує увагу на тому, що соціально-психологічний супровід ветеранів є багатоаспектним процесом, який включає кілька важливих компонентів:

- адаптація до мирного життя – Б. Лазоренко наголошує, що повернення до цивільного середовища після участі в бойових діях є складним етапом, який вимагає спеціальної підготовки;

- емоційна підтримка - у книзі докладно описано методи роботи з травматичними переживаннями, які можуть супроводжувати ветеранів;

- робота з сім’єю - автор підкреслює важливість залучення родини до процесу реабілітації, адже сімейна підтримка сприяє ефективній адаптації ветеранів.

Автор пропонує низку методів, які можуть бути використані під час роботи з ветеранами:

- групові форми роботи - спільні заняття ветеранів допомагають їм обмінюватися досвідом, розвивати соціальні навички та знаходити підтримку у спільноті;

- психоосвітні програми - ці програми спрямовані на підвищення обізнаності ветеранів про їхній стан, а також надання їм інструментів для саморегуляції;

- методи активного слухання та емпатії - у книзі підкреслюється, що встановлення довірливих відносин із ветеранами є базовою умовою успішної роботи [6].

Праця Т. Палієнко та Т. Семигіної " Психосоціальна підтримка ветеранів війни та цивільних, які постраждали через збройний конфлікт" є ґрунтовним дослідженням, що висвітлює багатогранні аспекти допомоги як ветеранам, так і цивільному населенню, які зазнали впливу війни. Видання орієнтоване на розуміння глибоких психологічних, соціальних та економічних наслідків конфліктів, а також на розробку ефективних методів підтримки для подолання цих наслідків.

Книга охоплює декілька ключових аспектів, зокрема:

1. Вплив збройного конфлікту на ветеранів та цивільних - автори аналізують, як війна впливає на психологічний стан людей, їхнє соціальне становище та якість життя.

2. Психосоціальна підтримка як комплексний підхід - у праці зазначено, що ефективна допомога має включати не лише психологічну реабілітацію, а й відновлення соціальних зв’язків, економічної стабільності та соціального статусу постраждалих.

3. Інтеграція ветеранів у мирне життя - описано виклики, з якими стикаються військові після повернення до цивільного життя, зокрема ізоляцію, проблеми в родині, труднощі з працевлаштуванням [10].

Наведемо теоретичні підходи Т. Палієнко та Т. Семигіної щодо соціально-психологічної допомоги ветеранам:

- Модель багаторівневої підтримки. Автори пропонують структурувати допомогу у кілька рівнів:

a)  емоційна стабілізація - фокус на подоланні гострих реакцій на стрес;

b) психологічна реабілітація - робота з травмою та її довгостроковими наслідками;

c) соціальна інтеграція - допомога у відновленні соціальних зв’язків і ролей.

- Підхід, орієнтований на громаду. Значну увагу приділено ролі громади у підтримці постраждалих, що передбачає створення спільнот, які сприяють реабілітації.

Книга пропонує чіткі практичні рекомендації для спеціалістів:

- індивідуальна робота - консультування постраждалих осіб з акцентом на їхніх емоційних і соціальних потребах;

- групова терапія - підтримка через взаємодію людей з подібним досвідом, що допомагає знизити відчуття ізоляції;

- соціальні програми - розробка програм з працевлаштування, навчання та медичної допомоги для постраждалих;

- робота з родинами - визнано важливість залучення родин до реабілітаційного процесу, адже сім’я часто виступає джерелом підтримки або, навпаки, додаткового стресу [10].

О. Борисова притримується концепції психореабілітації другого рівня і описує психореабілітацію як етап надання психологічної допомоги, що включає глибшу роботу з травматичними переживаннями та спрямований на довгострокове відновлення психоемоційного стану військових. Відзначено, що допомога другого рівня передбачає:

- корекцію наслідків гострого стресу;

- роботу з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР);

- сприяння інтеграції в соціальне середовище [1].

Автор звертає увагу на низку специфічних аспектів психореабілітації ветеранів:

- Індивідуалізація допомоги - реабілітація має враховувати унікальні особливості кожного ветерана, включаючи тип травми, рівень соціальної підтримки та емоційні потреби.

- інтердисциплінарний підхід - психореабілітація потребує координації роботи психологів, психіатрів, соціальних працівників та інших спеціалістів;

- робота з гендерними аспектами – О. Борисова підкреслює важливість врахування специфічних потреб жінок-ветеранів, які часто стикаються з додатковими соціальними та психологічними викликами.

Стаття включає огляд основних методів психореабілітації, що застосовуються в межах другого рівня допомоги:

- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) - один із найбільш ефективних підходів до роботи з ПТСР;

- групова терапія - сприяє формуванню підтримуючого середовища та обміну досвідом;

- методи тілесно-орієнтованої терапії - використовуються для роботи з соматичними проявами травми [1].

Участь у бойових діях значно впливає на психіку військовослужбовців, що може ускладнювати їхнє повернення до мирного життя. Відомий український вчений В. Осьодло надає рекомендації для військових та їхніх родин щодо подолання наслідків надмірних психічних навантажень, пов’язаних із виконанням обов’язків у зоні АТО.

Наведемо основні поради вченого:

1. Визнання проблеми - розуміння, що емоційні та психологічні труднощі після бойових дій є нормальними і не свідчать про слабкість чи психічне захворювання. Пошук допомоги є ознакою сили та зрілості.

2. Підтримка сім'ї - членам родини важливо бути терплячими та розуміючими, надаючи емоційну підтримку та допомагаючи адаптуватися до мирного життя.

3. Здоровий спосіб життя - сприяння фізичній активності, здоровому харчуванню та відмові від шкідливих звичок, таких як алкоголь чи наркотики, які можуть погіршити стан.

4. Професійна допомога - звернення до психологів чи психотерапевтів для отримання кваліфікованої підтримки у подоланні посттравматичних стресових розладів.

5. Соціальна інтеграція - активна участь у громадському житті, спілкування з друзями та колегами допомагають відновити соціальні зв'язки та адаптуватися до мирного середовища [2].

Дотримання цих рекомендацій сприятиме ефективному подоланню наслідків психічних навантажень та успішній реінтеграції військовослужбовців у суспільство.

Стаття О. Гриб і П. Сівчука " Програми психологічної реабілітації в контексті державної підтримки ветеранів АТО/ООС" розглядає ключові аспекти реабілітації ветеранів, які брали участь у бойових діях, через призму державної політики. Дослідження акцентує увагу на важливості ефективних програм психологічної підтримки як одного з основних інструментів забезпечення успішної реінтеграції ветеранів у мирне життя [3].

У праці піднімається питання психологічних травм, які отримують ветерани під час участі у бойових діях, і наголошується на необхідності їх комплексного подолання. Основна ідея авторів полягає у тому, що державна підтримка має бути системною, включати психологічну допомогу, соціальну реабілітацію та економічні інструменти, спрямовані на адаптацію ветеранів до цивільного життя.

Особливу увагу приділено аналізу існуючих програм психологічної реабілітації, їхньої ефективності та можливим напрямкам удосконалення. Автори зазначають, що у багатьох випадках діючі програми не повністю відповідають сучасним потребам ветеранів, зокрема через недостатнє фінансування, кадровий дефіцит і слабку координацію між різними структурами.

Ключові пропозиції авторів щодо покращення ситуації включають:

- Розробку індивідуальних програм реабілітації з урахуванням психологічного стану ветерана.

- Залучення сімей ветеранів до реабілітаційного процесу, що сприятиме створенню сприятливого середовища для відновлення.

- Інтеграцію міжнародного досвіду в програми психологічної підтримки, зокрема з використанням сучасних методик, таких як когнітивно-поведінкова терапія чи групова підтримка.

Дослідження також підкреслює роль місцевих громад у підтримці ветеранів. За словами авторів, саме громади можуть стати платформою для реалізації програм реабілітації, забезпечуючи прямий контакт із ветеранами.

Праця є корисним джерелом для дослідників, політиків та практиків, які працюють у сфері реабілітації ветеранів. Її висновки акцентують на необхідності комплексного підходу, міжвідомчої співпраці та більш глибокого розуміння потреб ветеранів для успішного вирішення проблем, пов’язаних із їхньою реінтеграцією в суспільство.

Висновки. Аналіз соціально-психологічної допомоги ветеранам бойових дій в Україні дозволяє зробити висновок про необхідність удосконалення чинного законодавства та розширення реабілітаційних програм. Виявлено основні проблеми, що перешкоджають ефективній інтеграції ветеранів у суспільство: брак фінансування, недостатня кількість спеціалістів у сфері психологічної підтримки, низький рівень співпраці між державними та громадськими організаціями.

Рекомендовано посилити міжвідомчу координацію, впроваджувати інститут помічника ветерана, розширювати програми професійної адаптації, а також інтегрувати досвід країн, що мають ефективні моделі соціальнопсихологічної реабілітації. Важливим напрямом є розвиток онлайн-послуг психологічної підтримки, що дозволить забезпечити доступ ветеранів до кваліфікованої допомоги незалежно від їх місця проживання.

Дослідження також підкреслює важливість соціальної інтеграції ветеранів, у тому числі підтримки їхніх родин. Запропоновані зміни можуть сприяти зниженню соціальної ізоляції ветеранів, покращенню їхнього психоемоційного стану та поверненню до повноцінного життя.

Література

1. Борисова О. О. Психореабілітація учасників/учасниць бойових дій як психологічна допомога другого рівня в Україні // Наукові записки. Серія: Психологія. 2024. № 1. С. 9 – 17.

2. Василь Осьодло: «Рекомендації військовослужбовцям та членам їх сімей щoдо подолання наслідків надмірних психічних навантажень, пов’язаних з виконанням обов’язків в зоні АТО». https://cacds.org.ua/vasyl-os-odlo-rekomendatsiyi-viys-kovosluzhbovtsyam-tachlenam-yikh-simey-shchodo-podolannya-naslidkiv-nadmirnykh-psykhichnykh-navantazhen-povyazanykh-z-vykonannyam-obov-yazkiv-v-zoni-ato/

3. Гриб О., Сівчук П. Програми психологічної реабілітації в контексті державної підтримки ветеранів АТО/ООС // Соціально-економічні проблеми і держава. 2021. Вип. 2 (25). С. 708-714. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/38850 (дата звернення: 11.03.2025).

4. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відомості Верховної Ради України, 1993, № 45, ст. 425. URL: (https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3551-12) (дата звернення: 11.03.2025).

5. Івано-Франківська обласна державна адміністрація. «Психологічна допомога для ветеранів і членів їх сімей». URL: https://www.if.gov.ua/news/psykholohichna-dopomoha-dliaveteraniv-i-chleniv-ikh-simei (дата звернення: 11.03.2025).

6. Лазоренко Б. П. Як здійснювати соціально-психологічний супровід ветеранів: навчальна програма // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психологічна допомога в умовах кризи». Київ: ІІТЗН, 2021. С. 45–52.

7. Методичні рекомендації щодо організації роботи помічників ветерана в громаді та взаємодії з заінтересованими суб’єктами. Київ, 2024 рік, 60 с. https://surl.gd/newmpq

8. Михайлов Б.В., Чугунов В.В., Курило В.О., Саржевський С.Н. Посттравматичні стресові розлади: навчальний посібник / Під заг. ред. проф. Б. В. Михайлова. Вид. 2-е, перероблене та доповнене. Х. : ХМАПО, 2014. 223 с.

9. Міністерство у справах ветеранів України. «Безоплатна психологічна допомога». URL: https://eveteran.gov.ua/benefits/bezoplatna-psihologichna-dopomoga-ministerstvo-u-spravahveteraniv (дата звернення: 11.03.2025).

10. Палієнко Т., Семигіна Т. Психосоціальна підтримка ветеранів війни та цивільних, які постраждали через збройний конфлікт. Київ: Академія, 2016. 31 с.

11. Робота з травмами війни. Український досвід: матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 28–31 березня 2018 р.) / [за наук. ред. Л. А. Найдьонової, О. Л. Вознесенської, В. В. Савінова]. К. : Золоті ворота, 2018. 170 с.

References

1. Borysova, O. O. (2024). Psykhoreabilitatsiya uchasnykiv/uchasnyts boyovykh diy yak psykholohichna dopomoha druhoho rivnya v Ukrayini [Psychological rehabilitation of combatants as second-level psychological assistance in Ukraine]. Naukovi zapysky. Seriya: Psykholohiya, (1), 9–17.

2. Osiodlo, V. (n.d.). Rekomendatsiyi viyskovosluzhbovtsyam ta chlenam yikh simei shchodo podolannya naslidkiv nadmirnykh psykholohichnykh navantazhen, pov’iazanykh z vykonannyam obov’iazkiv v zoni ATO [Recommendations for military personnel and their families on overcoming the consequences of excessive psychological stress related to service in the ATO zone]. Retrieved from https://cacds.org.ua/vasyl-os-odlo-rekomendatsiyi-viyskovosluzhbovtsyam-ta-chlenam-yikh-simey-shchodo-podolannya-naslidkiv-nadmirnykh-psykhichnykhnavantazhen-pov-yazanykh-z-vykonannyam-obov-yazkiv-v-zoni-ato/

3. Hryb, O., & Sivchuk, P. (2021). Prohramy psykholohichnoyi reabilitatsiyi v konteksti derzhavnoyi pidtrymky veteraniv ATO/OOS [Psychological rehabilitation programs in the context of state support for ATO/OOS veterans]. Sotsialno-ekonomichni problemy i derzhava, 2(25), 708–714. Retrieved from https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/38850

4. Verkhovna Rada Ukrainy. (1993). Zakon Ukrayiny " Pro status veteraniv viyny, harantiyi yikh sotsialnoho zakhystu" [Law of Ukraine " On the status of war veterans, guarantees of their social protection" ]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, (45), 425. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12)

5. Ivano-Frankivska Oblasna Derzhavna Administratsiya. (n.d.). Psykholohichna dopomoha dlya veteraniv i chleniv yikh simei [Psychological assistance for veterans and their families]. Retrieved from https://www.if.gov.ua/news/psykholohichna-dopomoha-dlia-veteraniv-i-chlenivikh-simei

6. Lazorenko, B. P. (2021). Yak zdiysnyuvaty sotsialno-psykholohichnyy suprovid veteraniv: navchalna prohrama [How to provide social and psychological support for veterans: training program]. In Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference " Psychological Assistance in Crisis Conditions" , Kyiv, 45–52.

7. Ministerstvo u spravakh veteraniv Ukrainy. (2024). Metodychni rekomendatsiyi shchodo orhanizatsiyi roboty pomichnykiv veterana v hromadi ta vzaiemodiyi z zainteresovanymy subiektamy [Methodological recommendations for organizing the work of veteran assistants in the community and interaction with stakeholders]. Retrieved from https://surl.gd/newmpq

8. Mykhailov, B. V., Chuhunov, V. V., Kurylo, V. O., & Sarzhevskyi, S. N. (2014). Posttravmatychni stresovi rozlady: navchalnyi posibnyk [Post-traumatic stress disorders: A textbook] (2nd ed.). Kharkiv: KhMAPO.

9. Ministerstvo u spravakh veteraniv Ukrainy. (n.d.). Bezoplatna psykholohichna dopomoha [Free psychological assistance]. Retrieved from [https://eveteran.gov.ua/benefits/ bezoplatna-psihologichna-dopomoga-ministerstvo-u-spravah-veteraniv](https://eveteran.gov.ua/ benefits/bezoplatna-psihologichna-dopomoga-ministerstvo-u-spravah-veteraniv)

10. Paliienko, T., & Semyhina, T. (2016). Psikhosotsialna pidtrymka veteraniv viyny ta tsyvilnykh, yaki postrazhdaly cherez zbroynyy konflikt [Psychosocial support for war veterans and civilians affected by armed conflict]. Kyiv: Akademiya.

11. Naidionova, L. A., Voznesenska, O. L., & Savinov, V. V. (Eds.). (2018). Robota z travmamy viyny. Ukrayinskyy dosvid: materialy Pershoyi vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoi konferentsiyi (m. Kyiv, 28–31 bereznia 2018 r.) [Working with war trauma. Ukrainian experience: Proceedings of the First All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (Kyiv, March 28–31, 2018)]. Kyiv: Zoloti vorota.