Масштаб проблеми психологічної реабілітації - інтерв'ю 5 каналу

Вітаю! Мене звати Андрій Омельченко, я керівник громадської організації "Центр підтримки Атлант", яка надає психологічну допомогу військовим ветеранам та членам їхніх родин. Найважливі виклики, актуальні потреби які нині є актуальними в Україні та шляхи їх вирішення: 1.⁠ ⁠Відсутність психологів у лікарнях. У багатьох лікарнях, куди привозять поранених бійців, штатний психолог є лише номінально, і пацієнти його фактично не бачать. Часто нас запрошують працівники лікарень, щоб наші спеціалісти попрацювали з пораненими військовими, які відчувають гострий стресовий розлад. У них маряться бої, вони чують уявні вибухи, ховаються від дронів, страждають від нічних кошмарів та панічних атак. Після роботи з нашими фахівцями більшість цих симптомів зникає. 2.⁠ ⁠Ситуація в психіатричних лікарнях. Там військовим часто призначають виключно медикаментозне лікування, тоді як вони не отримують жодної якісної психологічної чи психотерапевтичної підтримки. Буває, що ветерани позбавлені навіть просто можливості з кимось поспілкуватися. Після виписки симптоми, через які розпочалося лікування (панічні атаки, нічні кошмари, флешбеки тощо), зазвичай повертаються. У результаті пацієнти змушені знову проходити курс лікування, або вони починають шукати альтернативні методи, які нерідко зводяться до вживання психотропних речовин. Однак якщо нашим спеціалістам вдається попрацювати з цими ветеранами, симптоми здебільшого зникають. 3.⁠ ⁠Психологічна робота в підрозділах. Хоча кількість психологів у підрозділах зростає, на жаль, більшість із них не має достатніх практичних навичок. Часто виникає складність у налагодженні контакту між "штабними" та "бойовими" військовими. Ми намагаємося допомагати, працюючи безпосередньо з особовим складом та проводячи навчання для офіцерів і військових психологів. 4.⁠ ⁠Реабілітаційні програми. У таких програмах зазвичай теж не вистачає професійних психологів і психотерапевтів. Зазвичай вони пропонують лише загальне розвантаження: спа, йогу, спорт, контакт із тваринами (коні, собаки тощо). Ці методи дуже корисні, але без фахової психологічної чи психотерапевтичної роботи симптоми, з якими військові прийшли до програми, часто залишаються незмінними. 5.⁠ ⁠Проблеми супервізій для психологів. Хоча в Україні діє низка організацій, які надають професійні супервізії для психологів, що працюють із військовими ветеранами, головною проблемою є нестача практичних кейсів для обговорення. Через це деякі зустрічі скасовують або переносять. У "Атланті" ж навпаки супервізії проводяться щотижня на регулярній основі – наразі їх було проведено понад 100. Кожна зустріч триває 2-3 години, і на кожній учасники пропонують реальні кейси зі своєї практики. Багато з цих кейсів демонструють успішну роботу з найскладнішими ситуаціями, які тільки можна уявити. 6.⁠ ⁠Основна проблема – неможливість масштабування позитивного досвіду. Фахівці "Центру підтримки Атлант" працюють на волонтерських засадах. За три роки повномасштабного вторгнення вони досі не мають ні офіційного статусу, ні фінансування, що могло б допомогти залучити підтримку від міжнародних партнерів. Нехтування цими викликами може коштувати сотень тисяч життів ветеранів. Нагадаю, що серед тих, хто повернувся живим із війни, за статистикою, більше людей гине через погіршення психологічного стану, ніж безпосередньо на полі бою. Фактичними причинами цих смертей є суїциди, зловживання алкоголем і наркотичними речовинами, бійки, злочинна діяльність. Це не лише впливає на самих військових, а й створює негативний вплив на їхні родини та загалом на суспільство. А отже ці виклики вимагають термінового вирішення для забезпечення повноцінної реабілітації наших ветеранів.